Можливо автора ідеї кнайпи під відкритим небом надихнув твір Льюїса Керролла, а можливо він зробив у власній хаті ремонт і отримав новий (а насправді старезний) матеріал для оформлення ще одного малобюджетного й демократичного закладу. Парадоксально, але, щоб потрапити до закладу не потрібно відчиняти жодні двері. Дворик (саме так коректно буде назвати дану кнайпу) сховався у закутку по вулиці Федорова, поблизу будинку № 14. А двері тут…. старі як сам Львів… І вони не відчиняються, а – висять на стінах будинку, стоять поміж щільно заставлених столиків, «відображають» внутрішні вікна та мерехтіння кришталевої люстри... У закладі представлений такий собі хвацький симбіоз непоєднуваного – нового і старого, дешевого і безцінного, антикваріату і непотрібу. Найбільш органічним тут здається склад присутньої публіки  – так ніби, незважаючи на відчутну різницю у віці, всі друзі й зібралися оце тут великою компанією (осіб зо 50) просто потеревенити про «вічне». ІМХО, це власники дисконтних карток мережі, яких першими запросили відвідати заклад.       

Тож атмосфера «мій дворик» склалася фест. ;)

Для тих кого цікавить не лише атмосфера – ціни середні (кава 12 грн, сандвіч – 20 грн), вибір страв – мінімальний (пиво, закуски, кілька найпростіших салатків, кава з 5 найменувань, морозиво), обслуговування – досить швидке й ввічливе. Середній чек за кавусю з десертиком на двох складе від 50 грн. Посидіти там у будь-якому разі приємно.

А що розчарувало, так це двері в…WC.