Нове творіння «Фесту» - «Книгарня копальня кави», як завше викликала довкола себе ажіотаж.
Невеличке кафе, що відкрилось на заміну Хіт-кафе на Дудаєва Ви знайдете по червоному ліхтарику при вході.
Після важкого, виснажливого робочого дня Вам дозволить розслабитися фінська сауна «Галактика». Насамперед вона працює на дровах.
Ох і люблять називати у Львові все «ірландським», «німецьким», «грузинським»… Зрозуміло, що від таких назв у знавців виникають стійкі асоціації з якими вони цілеспрямовано і з задоволенням йдуть за відомими їм враженнями.
Ох і люблять називати у Львові все «ірландським», «німецьким», «грузинським»… Зрозуміло, що від таких назв у знавців виникають стійкі асоціації з якими вони цілеспрямовано і з задоволенням йдуть за відомими їм враженнями. А вже потім виявляється, що з кухнею, звичаями та притаманним обслуговуванням у закладі просто не знайомі… Та це так, ліричний відступ J
У «Дубліні» є ірландське віскі, є пиво Гінес та Ньюкасел... Та найбільшу схожість з «суто ірландським» має рівень цін – вони наближаються до тих, що в Ірландії і на 35-55% вищі ніж в подібних закладах Львова. А з українських переваг закладу - чистота… В Ірландії паби виглядають зовсім не привабливо – ремонти там не роблять років по сто, і відповідно Вас там супроводжує стійкий пивно-тютюновий запах. У кращому стані знаходяться хіба що сільські паби, де по-домашньому слідкують за охайністю. У приміщенні «Дубліну» ж наразі маємо будівельний запах лаку, яким покриті настінні панелі та схоже навмисно непомита підлога (а чого б ні, так сказати, духу справжності вона таки додає J ).
Паб розмістився у одній прохідній залі з м’якими диванчиками (до 8 столів) та в двох невеликих «підзалах» з невеликими дерев’яними столиками та стільцями. Всі вони проглядаються через великі вікна. Інтер’єрчик класичний до неподобства – строгі світильники, велика барна стійка, облицювання з каменю. Є плазма (ходять чутки, що в ірландських пабах принципово не ставлять тепер телевізори, щоб нарід не забував чого туди прийшов J ).
Власне приємна обстановка, яку видно з вікон пабу, приваблює сюди постійно юрби нових відвідувачів як старшого віку так і прогресивного молодняку. Чи стануть вони постійними зараз залежить від тих 2 –х офіціантів та бармена, що представляють собою сервіс «Дубліну». А сервіс звикло є таким як і усюди в нас (далеко львівським до європейських стандартів де прописані фрази-звернення та правила подачі страв-напоїв). Для конкурентного сервісу європейці, наприклад, не примітивно муштрують свій персонал, а для початку проводять їм навчання-тренінги-дегустації та розписують всі процедури. Потім вже проводяться приховані перевірки і якщо працівник тричі не відповідає всім вимогам на 96%, то втрачає роботу. Та заради справедливості скажу, що і оплачують старання персоналу за європейським кордоном «стимулююче».
Те, що у пабах більше випивають ніж закусують відображено у тутешньому меню. Згрубше, є три види салатів (20-24 грн), м’ясне-сирне-овочеве асорті (25-40 грн), стейки (34-40 грн). Присутні також по одному виду таких напоїв як граппа (елітній італійський напій з відходів від виноробства, що витримуються у бочках з французького дуба, міцністю до 50°, 40 грн) та кашаца (бразильський ром, міцністю 40°, 38 грн). Маємо непоганий вибір віскі. Порції великі і вихід страв вказується у меню. Готують досить швидко і майстерно.
P . S . Одне зауваження: якщо у вині є бульбашки, це означає, що воно вже забродило і подавати його клієнтам не можна. До речі, в Ірландії за таких обставин, якщо клієнт не п’яний «в зюзю», він може взагалі відмовитися платити.
Проїзд Кривої Липи, 5
Додати новий коментар